Icps Domain Overview🔒 SSL Verified

"Круглий-стіл (онлайн) «ПРАГМАТИЧНИЙ ДІАЛОГ ІЗ ЗАХОДОМ У ДОВГОСТРОКОВІЙ СТРАТЕГІЇ ПЕРЕМОГИ УКРАЇНИ»   Організатор: Міжнародний центр перспективних досліджень (МЦПД) за підтримки Міжнародного Фонду «Відродження». Дата: 10 жовтня 2024 року. Час проведення: 10:00-12:00 Посилання: https://us02web.zoom.us/j/87562430206?pwd=lm62Q8bWZafIcf2UpTFmw3waietixG.1 Контекст: Російське вторгнення в Україну зруйнувало систему міжнародної безпеки, поставивши як перед Україною, так і перед державами Заходу складні і численні дилеми. Прості рішення не працюють. Звична риторика все менш ефективна. Зниження уваги до долі України та загострення політичних суперечок у країнах Заходу в перспективі можуть призвести до суттєвого скорочення обсягів підтримки й допомоги Україні. Круглий стіл проводиться в рамках проєкту «Прагматичний діалог із Заходом: чому варто підтримувати Україну». Мета цього проєкту – запропонувати можливі відповіді на це питання в умовах, коли традиційна риторика працює все гірше. Мета заходу: Обговорити проблематику та виробити систему аргументів та наративів щодо підтримки України, що враховує преференції, інтереси та прагматичні вимоги західних партнерів; вийти на новий рівень дискусії з питань, що стосуються спільних дій з протидії російській агресії та підтримки України. Питання до обговорення: Чому заклики України про допомогу не завжди працюють? Нові формати і аргументи у діалозі із Заходом. Заклики України про підтримку на Заході: сприйняття та зворотній зв'язок. Учасники заходу: - Капітоненко Микола, доцент Інституту міжнародних відносин КНУ; Співредактор UA: Ukraine Analytica; консультант Комітету Верховної Ради України з питань зовнішньої політики та міжпарламентського співробітництва. - Носенко Сильвестр, експерт проєкту, консультант Civitta, консультант Центру економічного відновлення; викладач НаУКМА; перекладач Президента України (2020-2022); - Каздобіна Юлія, експерт проєкту, провідна експертка програми Безпекових студій Ради зовнішньої політики Українська призма; радниця міністра інформаційної політки України (2016-2019); голова Української фундації безпекових студій. До участі запрошуються: представники місцевих органів влади, неурядові організації, громадські активісти, експертне середовище, ЗМІ та інші."

"Російсько-українська війна розширила кордони, але також встановила межі того, що можна назвати стратегічним партнерством між Україною та Заходом. Це партнерство ґрунтується на спільній стратегічній меті — перемозі над Росією; однак існують численні нюанси, і ці відмінності все більше впливають на практичне співробітництво між Україною та західними країнами в умовах війни. Зокрема, відсутність узгодженості в стратегічних цілях, асиметрія сприйняття, різниця в витратах і ризиках війни породжують невдоволення, високі очікування або непорозуміння. В результаті Україна стикається з нестачею західних постачань, які є життєво важливими для її опору російській агресії; тоді як Захід зіштовхується з ризиком програшу України у війні, що стане поразкою і для самого Заходу. Стратегічні розбіжності та відсутність єдності свідчать про те, що Захід не має чіткої стратегії, що призводить до непослідовної підтримки та різних пріоритетів на національному рівні. Спочатку Захід вважав поразку Росії реалістичним результатом, що виправдовувало значну підтримку України; однак з продовженням війни і тим, як Росія адаптується до неї, скептицизм щодо можливості вирішальної перемоги України зріс. Фінансові та військові витрати на підтримку України продовжують зростати, що призводить до зростання небажання західних урядів підтримувати або збільшувати свою допомогу. Це підкріплюється зростаючими ризиками ескалації: західні країни, будучи критичними партнерами України, не є формальними союзниками і мають різні стратегічні цілі, зокрема щодо запобігання ескалації, включаючи ядерну. Ця розбіжність впливає на рівень підтримки, яку отримує Україна. Водночас дипломатичні зусилля України щодо забезпечення підтримки Заходу зіткнулися зі зменшенням результативності. Аргументи, засновані на страху поширення російської агресії за межі України або краху міжнародного порядку, все частіше ставляться під сумнів на Заході, де ухвалення рішень дедалі більше залежить від внутрішньої політичної динаміки та стратегічних інтересів, а не від прохань України про допомогу. Цей звіт має на меті продемонструвати, наскільки прагматичним є питання підтримки України для Заходу. Він підкреслює необхідність прагматичного та добре продуманого підходу в діалозі між Україною та Заходом, виходу за межі емоційних закликів, щоб зосередитися на взаємних стратегічних інтересах та реалістичній оцінці ризиків і переваг продовження підтримки. Звіт виступає за витончену стратегію, яка збалансовує потребу у військовій допомозі з більш широкою метою підтримання глобальної стабільності та безпеки. Ознайомитись з публікацією можна за наступним посиланням (англійською мовою): https://www.icps.com.ua/en/our-projects/publications/pragmatic-dialogue-with-the-west-why-its-worth-supporting-ukraine/"

"Аналіз залучення популістських політичних партій Болгарії в просуванні російської пропаганди в болгарському інформаційному полі (український вимір) Асоційований експерт Міжнародного центру перспективних досліджень Ігор Карпеченко Російська Федерація активно використовує інструменти інформаційної війни в країнах Європи для пропагандистського супроводження розв’язаної проти України неспровокованої агресії. Прийняті міри по блокуванню роботи російських іномовних медіа-холдингів в окремих країнах Європейського Союзу дозволили знизити можливості Росії по інформаційному впливу на європейське населення та просуванню російської пропаганди в інформаційному просторі країн ЄС. Разом із тим, для вирішення пропагандистських завдань Росія продовжує використовувати неофіційні зв’язки з популістичними та опозиційними партіями для ретрансляції та вкидування російської пропаганди в європейське інформаційне поле. Яскравим прикладом використання політиків-популістів в інтересах російської пропаганди є Республіка Болгарія, де політична партія «Відродження» фактично стала неофіційним «закордонним представництвом» російських підрозділів інформаційних операцій та регулярно залучається до виконання завдань по просуванню російських наративів та розширенню цільової аудиторії впливу за рахунок болгарського населення. Проведений аналіз діяльності депутатської групи вказаної політичної сили в 49-му складі Народного зібрання Болгарії вказує на регулярне використання ними депутатських повноважень та стін болгарського парламенту для сприяння акціям інформаційно-психологічного впливу Росії в регіоні. Зокрема, з квітня по жовтень 2023 року встановлено більше двадцяти підтверджених фактів (див. файл у кінці публікації) прямої та опосередкованої участі депутатів вказаної політичної сили в російських інформаційних операціях проти України через підготовку проектів рішень парламенту Болгарії, направлення письмових (усних) депутатських звернень представникам уряду та усні виступи під час сесійних засідань. За вказаний період російська пропаганда в Республіці Болгарія через партію «Відродження» в значній мірі спрямовувалась на: зрив військово-технічної співпраці України та Республіки Болгарія в частині передачі Україні озброєння та військової техніки, які знаходяться на складах в Болгарії; блокування українського аграрного експорту по сухопутним коридорам в країни Європи та Африки; формування у населення Республіки Болгарії негативного ставлення до українських біженців та посилення соціальної напруженості; культивування у болгарського населення образу України, як держави, в якій відсутня демократія, розквітає «фашизм» та утискаються права національних меншин, зокрема представників болгарської діаспори, для виправдання неспровокованої збройної агресії Росії проти України. В рамках виконання інформаційних завдань по блокуванню українського аграрного експорту голова партії «Відродження» Костадін Костадінов та Деян Ніколов під час виступу в сесійній залі заявляли про начебто небезпечні українські зернові культури, наявність в них радіоактивних металів, що призведе до отруєння населення Республіки Болгарія. Заслуговує на окрему увагу підготовлений групою депутатів партії «Відродження» проект рішення парламенту Болгарії (49-354-02-158 від 20.09.2023) про заборону ввезення української сільськогосподарської продукції. В поясненні до проекту рішення наголошується, що через постачання в Україну боєприпасів із збідненим ураном та начебто використання у війні небезпечних токсичних речовин українська продукція особливо небезпечна для країн Європи. Автори проекту в якості прикладу приводять факти, які вигадала та активно розповсюджувала Росія через власні ЗМІ. Зокрема, мова йде про повідомлення начебто польської газети «Річ Посполита» про отруєння польських правоохоронців після вживання 110 тон українських технічних зернових. В польській газеті дійсно є публікація від квітня 2023 року про підробку документів на українське технічне зерно, яке потрапило в країну по підробленим документам та під виглядом харчового. Однак в газеті наголошувалось, що після проведених лабораторних аналізів українські технічні зернові відповідали європейським стандартам та не зафіксовано жодного відхилення від санітарно-епідеміологічних норм. Для недопущення прийняття парламентом Болгарії рішення про військово-технічну співпрацю України та Болгарії депутати від партії «Відродження» Івелін Пирванов та Дімчо Дімчев з парламентської трибуни заявляли, що болгарський уряд планує «направити болгарських синів на вірну смерть», надання Україні зброї спровокує втягування Болгарії та НАТО в війну проти Росії, що призведе до ядерної війни. Івелін Пирванов також підготував письмове депутатське звернення до міністра оборони Тодора Тагарева із вимогою надати відомості, чи використовує Україна болгарське озброєння для нанесення ударів по російській території. Для дискредитації українських біженців в Болгарії депутати Івелін Пирванов, Ангел Георгієв, Емил Янков під час години питань до уряду направляли письмові та усні звернення, в яких заявляли, що: начебто болгарським правоохоронцям надано команду не карати українських водіїв за порушення ПДР, а ті, в свою чергу, припарковують автомобілі в заборонених місцях, не дають дорогу каретам швидкої допомоги; українські біженці – «не біженці, а забезпечені туристи, які відпочивають на болгарських курортах за кошти болгар»; громадяни Болгарії відчувають себе дискримінованими в порівнянні з українськими біженцями, які начебто надано привілеї по працевлаштуванню, влаштування дітей в дитячий садок. Значну увагу депутати партії «Відродження», зокрема лідер партії Костадін Костадінов, приділив культивуванню у болгарського населення образу «фашистської України». З квітня 2023 року Костадін Костадінов шість раз виступав із трибуни парламенту Болгарії, під час яких наголошував на тому, що: в «Україні фашизм» та утискаються права болгарської діаспори, яким забороняють вивчати болгарську мову в школах населених пунктів, де переважно проживають українські болгари; правоохоронні органи України, зокрема СБУ, є «українським Гестапо», яке начебто вбиває, залякує, арештовує, проводить репресії проти українських болгар; українські болгари прагнуть створити автономію на півдні Одеської області, але українська влада заважає їм; Україна створила сайт «Миротворець», який є «розстрільним списком» та вносить в нього болгар, яких має намір вбити. Слід зазначити, що такі акценти про сайт «Миротворець» неодноразово робила речник російського МЗС Марія Захарова. Разом із тим, болгарська неурядова організація «Фактчек» провела аналіз діяльності сайту «Миротворец» та дійшла до висновку, що вказаний сайт не має відношення до української влади, є ініціативою громадського руху та має на меті встановити факти надання допомоги Росії в виправданні та здійсненні окупації українських територій. Варто зазначити, що неодноразові заяви Костадіна Костадінова та інших депутатів партії «Відродження» про заборону вивчення болгарської мови спростували самі українські болгари, зокрема режисерка, засновниця міжнародного кінофестиваль «ОКО» Тетяна Станєва, яка звернулась з офіційним запитом до місцевої влади Болградського району Одеської області та отримала відповідь із вказанням кількості годин в навчальній програмі та переліком шкіл, де дійсно вивчають болгарську мову, літературу та історію. Крім того, в парламент Болгарії надійшов офіційний лист від представників болгарських громадських організації та представників органів місцевої влади півдня Одеської області, де проживають українські болгари, із засудженням заяви Костадіна Костадінова про прагнення автономії та закликом не провокувати нестабільність в багатонаціональному середовищі України. Хрестоматійним прикладом безпосередньої участі болгарських депутатів від партії «Відродження» в проведенні російських інформаційних кампаній є випадок із розповсюдженням інформації про начебто радіоактивних вибух в Хмельницкій області та рух радіоактивної хмари в напрямку країн Європи. Зокрема, в період з 17 по 20 травня 2023 року російські ЗМІ проводили інформаційно-психологічну операцію по просуванню в інформаційному просторі України та країн Європейського Союзу інформацію про начебто ураження складів в Хмельницькій області, де знаходились поставлені в Україну британські снаряди із збідненим ураном. Першоджерелом інформаційної кампанії став секретар Радбезу Росії Микола Патрушев, заяву якого масово тиражували російські ЗМІ 17-19 травня 2023 року.       Для ретрансляції вказаного повідомлення в болгарський інформаційний простір депутати від партії «Відродження» Маргарита Генчева та Микола Дренчев направили письмовий депутатський запит, в якому озвучували факти, вказані в пропагандиських матеріалах російських ЗМІ. Таким чином, російське політичне керівництво через обмеження можливостей по інформаційно-пропагандиському просуванню російських інтересів в іноземних ЗМІ активно використовує неформальні зв’язки із популістичними політичними силами країн Європи, зокрема в Болгарії, які залучаються до проведення акцій інформаційного впливу на болгарське населення. Вказане твердження підтверджується встановленими фактами використання депутатами партії «Відродження» депутатських повноважень для просування російських інтересів та створення сприятливих міжнародних умов для отримання перемоги в розв’язаній проти України війні. Для нейтралізації поширення російської пропаганди в болгарському інформаційному просторі варто активізувати співпрацю України та Республіки Болгарія в частині об’єднання зусиль представників органів влади та неурядового сектору для виявлення фактів пропаганди та спростування фейків, які ретранслюють політики-популісти, зокрема в Болгарії. Детально ознайомитись з прикладами внесення російської дезінформації в парламент Болгарії можна за посиланням: Поширення російської дезінформації в НС Болгарії"